ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕСУРСОВПОРЯДЖЕННЯ

1. Поняття та види ресурсовпорядження.

2. Правове регулювання землевпорядження.

3. Правове регулювання лісовпорядкування.

4. Правове регулювання упорядкування водних об’єктів.

5. Правове регулювання упорядкування мисливських угідь.

6. Правове регулювання упорядкування об’єктів природно-заповідного фонду.

7.Правове регулювання упорядкування курортів

Ресурсоустрій – це розробка і реалізація технічної документації щодо визначення режиму використання природних ресурсів та розміщення на їх територіях певних інженерних об’єктів. Ресурсоустрій поділяється на ресурсовпорядження (ресурсоблагоустройство) і ресурсовпорядкування (ресурсоупорядочение).

Ресурсовпорядження (ресурсоблагоустройство) – це розробка технічної документації для регулювання режиму використання природних ресурсів.

Технічна документація поділяється за предметом на:

а) конструкторську документацію – визначає технічні вимоги до самого продукту;

б) технологічну документацію – визначає технічні вимоги виготовлення та ремонту продукту (тобто, як він виготовляється, етапи і порядок виготовлення).

Ресурсовпорядкування (ресурсоупорядочение) – це реалізація на місцевості документації шляхом проведення на природних об’єктах певних робіт без користування ними.

Ресурсоустрій здійснюється, наприклад, для відведення природних ресурсів у власність чи користування, для здійснення грабарських робіт, будівництва різноманітних будівель і споруд, меліорації природних ресурсів, упорядкування території об’єктів природно-заповідного фонду, курортів, рекреаційних зон, рекультивації та землювання, захисту від ерозії, підтоплення, заболочення, ущільнення, засолення, закислення, забруднення тощо.

Оскільки розробка та реалізація ресурсовпорядної документації потребує спеціальних знань, ресурсоустрій здійснюється особами, що мають відповідну освіту (інженерами) і ліцензію на проведення землевпорядних і землеоціночних робіт.

Ресурсоустрій необхідно відрізняти від суміжних категорій. Ресурсоустроєм не є ведення природо ресурсних кадастрів, тому що кадастри ведуться для систематизації інформації про природні ресурси та документації (в тому числі ресурсовпорядної), а не для регулювання режиму використання природних ресурсів. Щоправда, дані і матеріали ресурсовпорядження заносяться до державних природоресурсних кадастрів. Не є ресурсоустроєм і моніторинг – це лише система спостережнь за станом природних ресурсів, без регулювання режиму їх використання. Ресурсоустрій теж передбачає збір необхідної інформації на місцевості у ході проведення інженерних робіт – але це вже інший канал збору інформації.



Розробка лімітів спеціального використання природних ресурсів здійснюється у ході ресурсовпорядження, дозволи на спеціальне використання природних ресурсів (у тому числі державні акти на право власності на землю), договори на користуваня природними ресурсами є ресурсовпорядними документами, оскільки визначають режим використання природних ресурсів і розробляються на підставі даних ресурсовпорядження (особливо мапи, що додаються до них).

Приписи, що видаються державними екологічними інспекторами для усунення порушень використання природних ресурсів, не є ресурсовпорядними документами, позаяк видаються без спеціальних технічних досліджень, як це робиться при ресурсовпорядженні.

Вартісна оцінка природних ресурсів може бути як ресурсовпорядною (коли здійснюється у ході ресурсовпорядженя), але може бути й окремим заходом. Меліорація природних ресурсів може ресурсовпоядкуванням (коли здійснюється на підставі затвердженої ресурсовпорядної документації), а може здійснюватися без проведення ресурсовпорядних заходів.

Ресурсоустрій можна поділяти на види за різними підставами.

І. За природними ресурсами ресурсоустрій поділяється на:

- землеустрій;

- надроустрій;

- водоустрій;

- просторовий устрій (устройство простор);

- атмосферний устрій;

- радіочастотний устрій;

- устрій використання альтернативних джерел енергії.

ІІ. За об’єктом:

а) прямий – безпосередньо стосується природного об’єкту;

б) побічний – стосується обладнання, яке впливає на природні об’єкти (наприклад, розробка нормативів ГДВ для обладнання, що забруднює атмосферного повітря).

ІІІ. За обов’язковістю:

а) обов’язковий – конче має проводитися у випадках, передбачених законодавством;
б) добровільний – проводиться за добровільним бажанням зацікавлених осіб.

ІV. За суб’єктами:

а) зовнішній – проводиться сторонною ресурсовпорядною організацією;

б) внутрішній – проводиться власником природного об’єкту самостійно

Система ресурсоустрою складається з суб’єктів, об’єктів і змісту.

Суб’єктом ресурсоустрою є інженер – особа, яка має відповідну освіту і отримала ліцензію на здійснення оціночних (оценочных) робіт згідно з вимогами Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1 червня 2000 року. З такою особою укладається відповідний договір на проведення ресурсовпорядних робіт.



Об’єктом ресурсоустрою є:

а) територія України;

б) територія адміністративно-територіальної одиниці;

в) просторово обмежений природний об’єкт (ділянка).

Зміст ресурсоустрою – це сукупність заходів різного роду вимірювання, картографічні роботи, будівельні роботи тощо. Сукупність заходів ресурсоустрою визначається договором на проведення відповідних робіт, або рішенням відповідного органу щодо проведення ресурсоустрою.

Відповідно до ст. 25 Закону України „Про землеустрій” від 22 травня 2003 року, виділяються такі види ресурсовпорядної документації:

а) програми – визначають послідовність заходів щодо забезпечення раціонального використання та охорони природних ресурсів у межах певної території: поділяються на загальнодержавні, регіональні і місцеві;

б) схеми – передпроектні документи, що розробляють для великих територіальних утворень – всієї території України (наприклад, Генеральна схема планування території України), окремих адміністративно-територіальних утворень, як правило, на 10-15 років. Прикладом може бути схема співвідношення угідь, яка визначає де які угіддя мають бути розташовані у відповідному районі;

в) проекти – технічна документація для визначення правового режиму конкретних ділянок природних об’єктів (встановлення і зміна меж ділянок, відведення ділянок у власність чи користування, обґрунтування сівозмін, упорядкування теренів населених пунктів тощо), зазвичай розробляється на 5-10 років;

г) робочі проекти – технічна документація для визначення умов і порядку здійснення окремих заходів з ресурсовпорядкування і передбачають необхідні розрахунки, кошторис, опис заходів; зазвичай, розробляється на 2-3 роки (наприклад, робочий проект з рекультивації);

ґ) спеціальні тематичні мапи – мапи, що відображають стан використання та забрудненості природних ресурсів певної території.

Ресурсовпорядна документація є об’єктом авторського права, але разом з тим, навіть якщо вона розроблена приватними організаціями, вона підлягає обов’язковій передачі до Державного фонду документації із землеустрою.

Бізнес-плани сільськогосподарських підприємств не є ресурсовпорядною документацією, але розробляються на підставі ресурсовпорядження. Вони можуть містити окремі ресурсовпорядні документи.

Землеустрій
Регулюється Земельним кодексом України і Законами України „Про землеустрій” від 22 травня 2003 року та „Про державну експертизу землевпорядної документації” від 17 червня 2004 року. Здійснюється державними та приватними землевпорядними організаціями, що мають ліцензію на проведення землевпорядних та землеоціночних робіт.


Надроустрій
Регулюється Кодексом України про надра 1994 року та підзаконними актами під нього. Здійснюється органами державної геологічної служби.

Види надровпорядних документів:

- проекти гірничого відводу;

- проекти геолого-розвідувальних робіт;

- кондиції на мінеральну сировину;

- проекти гірничих робіт тощо.

Водоустрій
Регулюється Водним кодексом України 1995 року та підзаконними актами під нього. Здійснюється органами Державного комітету водного господарства та Міністерством екології та природних ресурсів України.

види водовпорядної документації:

- програми використання та охорони водних ресурсів;

- схеми використання і охорони води та відтворення водних ресурсів;

- проекти зон санітарної охорони джерел питного водопостачання та водоохоронних зон;

- дозволи на спеціальне використання водних ресурсів тощо.

Лісоустрій
Регулюється Лісовим кодексом України 1994 року та підзаконними актами до нього. Здійснюється державними лісовпорядними службами. Матеріали лісовпорядкування затверджуються органами Державного комітету лісового господарства України.

види лісовпорядної документації:

- проекти посівів, лісовідновлення та лісорозведення;

- проекти поділу лісів на групи та віднесення їх до категорій захисності;

- проекти відведення ділянок лісу;

- лісові, лісорубні квитки, ордери тощо.

Упорядкування мисливських угідь

Регулюється Законом України „Про мисливське господарство та полювання” від 22 лютого 2000 року. Ст. 1 закону визначає поняття упорядкування мисливських угідь як науково обґрунтована оцінка та інвентаризація типів мисливських угідь, видового, кількісного та якісного складу мисливських тварин певного господарства або окремого регіону, розроблення (з урахуванням природних та економічних умов) режиму ведення мисливського господарства з визначенням заходів щодо охорони, раціонального використання, відтворення мисливських тварин, збереження та поліпшення стану угідь. Порядок проведення упорядкування мисливських угідь затверджений наказом Держкомлісгоспу України від 21 червня 2001 року № 56. Здійснюється постійними користувачами мисливських угідь.

Розрізняються такі документи щодо упорядкування мисливських угідь:

- схематичний план території мисливського угіддя;

- типологія та бонітування мисливських угідь;

- розподіл території господарства на єгерські обходи;

- проекти біотехнічних заходів;

- таксаційний опис тощо.

Упорядкування територій природно-заповідного фонду

Регулюється Законом України „Про природно-заповідний фонд України” від 16 червня 1992 року. Здійснюється органами Державної служби заповідної справи. Ресурсовпорядні документи затверджуються Президентом України – для об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення і обласними радами – для об’єктів ПЗФ місцевого значення.

Закон передбачає розробку таких видів ресурсовпорядної документації:

- проектів створення територій та об’єктів ПЗФ;

- проектів відведення земельних ділянок для об’єктів ПЗФ;

- проектів упорядкування територій ПЗФ тощо.

Упорядкування територій курортів

Регулюється Законом України „Про курорти” від 5 жовтня 2000 року. Здійснюється органами Державного департаменту з питань діяльності курортів МОЗ. Ресурсовпорядні документи затверджуються Верховною Радою України – для курортів загальнодержавного значення і обласними радами – для курортів місцевого значення.

Закон передбачає такі види ресурсовпорядних документів:

- проекти оголошення природних територій курортами;

- проекти відведення земельних ділянок для курортів;

- проекти упорядкування територій курортів тощо.



1549641227598122.html
1549709445716289.html
    PR.RU™